Сьогодні, у День відкритих дверей, я блукала твоїми коридорами і пригадувала...
В школі я часто відчувала себе "білою вороною", а в твоїх стінах завжди була в колі однодумців. Ми записувалися на безліч гуртків, щоб кожного дня зустрічатися з тобою після школи. Ми обирали для себе найцікавіше серед безлічі цікавого. А наші викладачі були справжніми чарівниками і чарівницями.
Був серед них і тренер, що став для нас "Спартаком Суботою". Він вмів відверто розмовляти про відверте і дав багато знань і навичок, що є безцінними в житті. У важкі моменти часто пригадую його репліки, які "сказав хтось великий до нього":
✔"Головне вплутатися в бій, а там подивимось" або
✔"Якщо ви опинилися в болоті, маєте пройти його з високо піднятою головою",
✔ "Немає двері, що не зачиняється. Там, де немає виходу - є вхід",
✔"Практика - шлях до досконалості, а у досконалості немає меж",
✔"Бажання - це тисяча можливостей, небажання - це тисяча причин" та багато іншого.
Сьогодні хочу сказати тобі "Дякую, Палаце!" Дякую за те, що я твоя випускниця. Дякую за вірних друзів, яких ти мені подарував, за купу приємних спогадів, за з користю витрачений час, за вміння і навички, що є безцінними для мене. Дякую, що в моєму житті була якісна позашкільна освіта, яка сформувала мене як особистість.
Коментарі
Дописати коментар